Козацька паланка ім.Б.Хмельницького

                    Шкільна козацька паланка                       імені Богдана Хмельницького

ІДЕОЛОГІЯ, СТРАТЕГІЯ І ТАКТИКА КОЗАЧЧИНИ.

Підтверджуючи правоту Нобелевського комітету, який признає синусоїдальність розвитку виключно важливим відкриттям сучасної цивілізації, в останній час багато уваги приділяється історії козацтва, повторюючи на новому витку етногенетичної спіралі розвиток інтересу до витоків національної культури. Це характерне для етапу формування національної еліти, патріотичний настрій якої спрямований на обґрунтування української державності.

За своєю суттю український народ показав себе козацькою нацією з прогресивними козацькими звичаями і традиціями, українською національною ідеєю в козацькому варіанті. В українському народові дух козацтва живе в способі життя, діяльності і поведінці, в розвитку козацьких форм самоврядування.

Активізація політичного життя під гаслом визволення України ініціювала відродження козацько-лицарських традицій в Україні, появи козацьких осередків та об’єднання їх в єдине Українське козацтво. Сприйняття козацтва як споконвічної сили, що виборювала волю України, призвела до масовості руху й появи сили-силенної козацьких організацій. Тому сьогодні актуально вивчення процесу становлення сучасного козацтва, його цілей, сутності козацького руху, місця його у розбудові сучасної України. Феномен козацтва потребує серйозного осмислення для пошуку оптимальних шляхів використання відроджуваного козацтва в сучасних умовах, зрозуміння та передбачення місця козацтва в українському суспільстві й державі ХХІ століття…

І. ІДЕОЛОГІЯ КОЗАЦТВА.

Із початку організації козацького руху в 1990 році поняття «політика» було виключено з лексикону козаків, як непотрібне, та ще й з поняттям «партія», як небезпечне. Таким чином, рух за відродження козацтва прийняв форму громадської організації, а не громадсько-політичної; це цілком влаштовувало існуючу тоді владу, що не бажала ділитися ні з ким цією владою. В цей час й була узаконена сторона, що визначила рамки, у яких повинно було рухатися козацтво у своєму розвитку. Ці рамки не давали козакам змоги утвердитися на своїй землі своїми традиційними формами влади. Широкі можливості вступу осіб до козацьких товариств без обмежень, осіб, які не мають необхідного козацького родоводу, козацької духовної та моральної особливості й других позитивних якостей, якими відрізняються козаки від других членів громади, створила у русі цілий ряд негативних явищ; ці явища, в якійсь мірі, викликали недовіру до козацтва із боку родових козаків й не козачого населення, що мешкає на одній землі із козаками, які своїми моральними вчинками йшли в розріз із високою традиційною мораллю козаків.

Особливо потрібно відмітити випадковий підбір керівних органів козацтва. Це отаманський корпус, куди на Колах (Кругах) проривалися люди, які не відповідають вимогам посади отамана за своїм рівнем розвитку й за другими якостями. Це слідство вузького розуміння з боку вищого керівництва цілей та завдань ідеологічного виховання середньої отаманської ланки як основного організаційного та формуючого чинника дій козаків та їх масової свідомості, особливо в період відродження в первородній козацькій структурі – станиці, містечку, хуторі. Отаманський корпус не став достойним провідником козацької ідеології в силу своєї низької компетенції в питаннях політики, економіки, релігійно-морального виховання козаків.

Вплив «ідеологічної перековки», якою були охоплені всі шари населення СРСР, безумовно, необхідно було б нейтралізувати, особливо в усвідомленні отаманськім корпусом своїй ідеології. Справа ця не проста, потребує вона матеріальних затрат, лекторських та викладацьких кадрів, які сповідують козацький спосіб життя, які добре знають історію, економіку, політику, право, філософію, підвалини православної віри та другі науки, що необхідні в повсякденній роботі отаманів з козаками та некозацькими мешканцями. На порядку денному стоїть питання організації подібного короткотермінового Козацького Університету, де б отамани й старшина могли, в залежності від рівня їх підготовки, за короткий термін отримати знання та ідеологічний заряд.

Недооцінка в розробці та пропаганді козацької ідеології із боку вищих структур козацтва призвела до буксування на місці руху за відродження козацтва, малому приплину, або ж уплину козаків в існуючих громадах, розколу на Колах, альянсу деяких отаманів з лідерами мафіозних кіл, до послаблення дисципліни в лавах козацтва, проявів вчинків козаками, отаманами, що не відповідають високій козацькій моралі, до викривлення трактування провінційними «козацькими істориками» ролі й завдань відроджуваного козацтва, що викликає в суспільстві серед некозацького населення нерозуміння такого феномену, яким є для держави козацтво.

Відсутність чіткої, хоча б коротко сформульованої козацької концепції-ідеології, свого добре налагодженого пропагандистського апарату, своєї преси дає можливість антикозацьким силам на всіх рівнях в різних виданнях, в правоохоронних органах та владних структурах вести скажену атаку на козацтво, використовуючи найменші негативні явища та факти, що проявляються в козацькому русі.

Необхідно відмітити, що провідниками й розповсюджувачами козацької ідеології можуть бути козаки, добре освічені, із високим інтелектом, які віддані справі відродження козацтва, а не випадкові люди із низьким освітнім рівнем. Але, на жаль, оглядаючись на моду і не дивлячись на сутність розвитку козацької ідеології з її високими принципами у справі становлення козацтва та виконання перспективних планів життєдіяльності козацької громади, з’явилися заступники отаманів з ідеології, які досить смутно уявляють свої обов’язки та в силу свого рівня знань не можуть бути корисними у цій важливій для сучасного козацтва сфері.

Багато хто не розуміє важливості для відродженого козацтва мати таку сильну зброю впливу на соціальну психологію козацької громади, впливати на політику держави за допомогою своєї ідеології. Чи ми втратили віру в реальні можливості відродження козацтва, чи ми чекаємо «княжої милості», щоб нас зарахували на державну службу із харчами та одностроєм? Чи ми боїмося, що своя програма відродження, заснована на постулатах козацької ідеології, може викликати гнів у провладних структур? Або, намагаючись витравити з своєї свідомості ідеологію антикозацтва, яка, треба признати, були сильна й нам здавалася досить переконливою, сьогодні боїмося самого слова «ідеологія», в якому політика, економіка, духовність, мораль, культура, право, філософія потребують обґрунтованості та ув’язки із законами та життям суспільства?

Приклад рішення лише одного аспекту ідеології – політики, в якому основне – влада, дає множину непередбачуваних перепон козакам при ведені традиційного козацького самоврядування. Цей шлях від рад, голів адміністрацій до отаманського правління.

Потрібні козакам в досягненні успіху й чітко розроблені ідеологічні постулати, щоб вони йшли до влади не як сліпці, потрапляючи до безкінечних правових «капканів», вправно розставлених на їх шляху чиновниками провладних структур.

Яка б не була козацька ідеологія для сприймання владою, якщо її основи будуть розроблені із відповідністю до законів держави і традиціями козацтва, що не приносять шкоди чесним людям громади, вона стане провідною зіркою на шляху відродження козацтва й допоможе багатьом козацьким громадам отримати упевненість в своїх діях.

ІІ. СТРАТЕГІЯ КОЗАЦТВА.

Стратегія козацтва: вистояти, зберегтися, перемогти.

Найближче наше завдання – вистояти.

Що ж таке вистояти? Це уникнути спокуси можливості легких заробітків. Проявити стійкість під тиском й погрозами, зберегти дисципліну, не піддаватись загальному занепаду духу, зберегти єдність, безжалісно викривати зрадників, укорінену агентуру, яка працює на розкол під благовидними привидами заміни отаманів на більш достойних, ділення козаків за різними признаками: червоний-білий, реєстровий-нереєстровий, вільний-характерник.

Сила ж наша у єдності, координації дій, єдиній політиці. Тільки це змушує всіх рахуватися з нами.

Дуже важливо зберегти честь та совість Козацтва. Вистояти під ударами індивідуальних репресій проти вождів козацтва на різних рівнях. Вистояти й не допустити розчленування козацтва.

Друге завдання - зберегтися.

Зберегтися ми повинні в ім’я минулого й прийдешнього. Але як? По-перше, зберігаючи єдність. Доки ми разом – доти ми непереможні. Мати єдину козацьку організацію, єдиного для всього козацтва виборного отамана (гетьмана), єдиний виконавчий орган – правління, посилене представниками з місць. Деякі пропонують назвати його козацьким урядом. Мати законодавчий орган, що регулярно збирається, - Раду отаманів, яка визначає єдину політику. Вести активну політичну діяльність, всіляко показуючи широким верствам населення, що діємо ми на благо держави та народу.

Важливо усвідомити: ми всі козаки і всі рівноправні.

Головне завдання – перемогти! Перемогти в повному об’ємі. Перемогти для нас не є прийняти з поклоном невідомо що. Перемогти для нас – зайняти те саме місце в системі державних відношень, яке займали наші діди до розкозачування.

Поодинці задавлять кожне військо, відділ, край, земляцтво. Ніколи вони не простять нам нашого козацького духу, ніколи не приймуть й не нагородять навіть зрадників. Дуже важливо думати про нашу зміну. Козачат в нас мало й це дійсно велика біда. Крім того, що ми дуже мало зважаємо на молодь, а це злочин, народжуваність на козацьких землях така, що через десять-п’ятнадцять років в державі стане в десять раз менше козаків. Думайте, брати! Можлива перемога, але якщо всього доб’ємося, то для кого?

І все ж знаємо: Вистоїмо! Збережемося! Переможемо!

ІІІ. ТАКТИКА КОЗАЦТВА.

Що для нас є українське козацтво у минулому й сучасному часі? Що ми активно «відроджуємо» й намагаємось «використати»? Чи зможе козацтво зайняти свою нішу в ХХІ столітті? Як в сучасних умовах силами громадської організації відродити тип козака-лицаря? На якій основі відроджувати козацтво? Ми розуміємо – найголовніша проблема козацтва – визначити свою роль у соціально-політичному житті сучасного суспільства.

Зміни геополітичної ситуації (тероризм, територіальні претензії) висунули на порядок денний питання про додаткові гарантії захищеності та безпеки, територіальної, державної цілісності, забезпечення мирного проживання населення, підтримки на достатньому рівні мобілізаційних ресурсів. Цими обставинами в теперішній час продиктована увага державних структур до українського козацтва. На сучасному етапі в Україні, Російській Федерації та Білорусії козацтва відроджуються головним чином як громадські організації з культурологічними, господарськими, виховними, охоронними та іншими функціями. Трансформація цих організацій у військові донедавна не передбачалася. Лише в Придністров’ї на рівні закону визначено, що козацтво виступає як громадський рух з воєнізованим характером діяльності, а головним його завданням є захист Вітчизни, сприяння зміцненню та розвитку державності і державної влади.

Законодавча база відродження та розвитку Українського козацтва нерозвинена, тому процес розбудови козацьких організацій іде мляво.

Для історичних козацьких структур основним змістом і суттю їхнього існування була специфічна військова справа у відповідних суспільно-політичних та природно-географічних умовах. Завдяки цьому на засадах архаїчних військово-лицарських традицій сформувалась комплексна система козацького військового буття – козацько-лицарське мистецтво. Це мистецтво (специфічне бойове мистецтво зі зброєю та на його основі – рукопаш; козацьке звичаєве право; елементи архаїчної військової магії; пісенно-енергетична практика; особливе світосприйняття) і є сутністю української козацької спадщини. Тільки через відродження і поширення основ військово-лицарської спадщини ми можемо вести мову про реальне наслідування, а отже і відповідність сучасного козацтва історичним аналогам.

Факти неспростовно свідчать, що високі духовні набутки українського козацтва, його видатних представників – державних і політичних керманичів, діячів науки і культури на сьогодні залишаються невідомими широким верствам нашого суспільства. Не пробуджена і незадіяна до конкретних державотворчих справ і не організована в козацькі форми інтелектуальна, духовна і практично-дійова енергія сотень тисяч наших співвітчизників; вона ще «дрімає», «спить» і не набуває продуктивних і ефективних, суспільно-корисних форм, справ і чину державотворчого характеру; козаки ще не усвідомили, що вони козаки!

Вважаємо, що справжнє відродження козацтва на Україні почнеться тоді, коли до його лав увіллється молодь, що вболіває за народні справи, прагне кращого сьогодення та працює на духовно і матеріально багате майбутнє; коли теперішні козаченьки чітко усвідомлять, що по них судять про все козацтво і народ у цілому, відмовляться від своїх користолюбних цілей і на перше місце поставлять служіння народу; коли між козаками і науковцями-просвітянами встановляться тісні зв’язки та налагодиться співпраця на ниві дослідження історико-культурної спадщини козаччини. І тоді відроджене козацтво стане тією широкою суспільно-політичною і культурницькою течією, яка згуртує всі верстви українського народу і зможе цивілізованими методами вирішувати нагальні питання сьогодення в ім’я народу і для народу, Батьківщини.

Історія вчить, що ефективне те, що утверджує своє. А своє у нас – козацтво – спосіб життя вільної людини, яка із зброєю в руках захищала Богом дані їй вольності і права…

Душу – Богові!

Життя – Батьківщині!

 Серце – людям!

Честь – нікому!

Слава Україні!

Слава козакам!

Нехай ці слова служать дороговказом для нас…

СТАТУТ

ДИТЯЧОЇ КОЗАЦЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

ПАЛАНКА ІМ. БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО 

МОГУТНЕНСЬКОГО НВК І – ІІІ СТ.

Загальні положення

1.      Козацька організація НВК є незалежною дитячою організацією, що об’єднує хлопчиків та дівчаток, які бажають вивчати і розвивати гуманістичні традиції українського козацтва.

2.      Козацька організація керується Декларацією про державний суверенітет України, Актом про державну незалежність України, конституцією України, чинним законодавством про громадські об’єднання, ідеями національної системи виховання і навчання школярів.

3.      Козацька організація користується правом вносити пропозиції з питань діяльності до адміністрації школи і педагогічного колективу, може брати участь у виробленні рішень. Спрямованих на реалізацію в практичній роботі. Концепція козацької педагогіки, виховання школярів на культурно-історичних традиціях рідного народу.

4.      Світоглядні ідеї національної злагоди, дружби, товариської взаємодопомоги і милосердя є тією особливістю, що визначають зміст діяльності  паланки ім.. Б. Хмельницького.

5.      Виступаючи за виховання загальнолюдських цінностей, ідеалів свободи, справедливості, рівності, козацька організація своїм завданням ставить розвиток української національної культури, глибоке вивчення правдивої української історії, життя, діяльності українського козацтва, виховує у козачат лицарські чесноти, береже і керується заповідями українських козаків.

Членство в козацькій організації

1.      Бугогардівська паланка об’єднує в своїх рядах як хлопчиків, так і дівчаток. Робота з ними проводиться як спільно , так і окремо.

2.      Членом козацької організації може бути школяр незалежно від його національності, який бере участь у діяльності паланки, котрий добросовісним навчанням і лицарською поведінкою примножує славу шкільної козацької організації.

3.      Прийом у ряди козачат проводиться на підставі заяви. Учень звертається до козацького кола і ради старших братчиків прийняти його до Бугогардівської паланки, обіцяючи виконувати правила козачат, дотримуватися козацьких заповідей, жити , вчитись і працювати відповідно до кодексу лицарських чеснот.

4.      Члени козацької організації мають право:

v  брати участь у роботі паланки відповідно до своїх можливостей і вимог старших братчиків;

v  обирати і бути обраним до керівних органів Бугогардівської паланки (на козацькому колі);

v  вносити пропозиції щодо поліпшення роботи організації козачат;

v  одержувати об’єктивну інформацію про роботу паланки;

v  звертатися до козацького кола з питань, пов’язаних із захистом своїх прав та інтересів;

v  отримувати за свою діяльність подяку та іншу нагороду від імені козацького кола.

5.      Козачата зобов’язані:

      Сприяти збагаченню змісту, форм і методів роботи паланки;

      Дотримуватись Статуту козацької організації;

      Виховувати а собі якості українця-патріота.

6.      Козацька організація захищає права козачат, гарантує їх реальну участь у здійсненні важливих завдань духовного відродження, формуванні національної свідомості.

Демократичні засади і організаційна структура козацької організації

1.      Бугогардівська паланка ІМ. Б. Хмельницького будує свою діяльність дотримуючись засад Запорізької Січі та всього українського козацтва:

§  Поважай особисту думку і гідність члена організації;

§  Уникаючи критиканства , відкрито критикує керівні органи паланки, гласність;

§  Заслуховує звіт кожного активіста паланки – кошового, старших братчиків, ухвалює рішення і персонально відповідає за їх виконання;

§  Проводить  в життя волю більшості, уповноважує того чи іншого члена козацької організації діяти від імені всієї організації.

2.      Створює атмосферу доброзичливості, утворює братства, які об’єднують учнів класу і носять ім’я одного із славних героїв-козаків.

    3.Братства складаються з гуртів – правдолюбів, екологів, добротворців, котигорошківців, фольклористів.

4. Паланка ім.. Б. Хмельницького визнає рішення Всеукраїнської установчої конференції козачат (джур) у Києві 10-12 жовтня 1992року.

Заключні положення

1.      Паланка при Селевинській сотні ім.. Б. Хмельницького пропагує досвід національної школи по вихованню патріотів рідної землі.

2.      Козачата відгукуються на звертання й почини колективів, окремих осіб, пов’язаних з розбудовою української держави і вносять у цю справу посильний внесок.

Статут схвалено на Козацькому колі паланки імені Б. Хмельницького.

Вступ

«Український козак – це лицар України, морально чиста, високодуховна і матеріально незалежна людина, яка вміє панувати над собою, володіє своїми емоціями, розумом і волею, патріот України,  який постійно морально, психологічно, духовно і фізично готує себе до оборони Батьківщини, захисту родини, свого роду та українського народу, своєї честі та гідності, дбає про єдність Українського козацтва і українства всього світу».

Статут Українського козацтва.

В історичній свідомості народу найвищий статус належить тим людям-ідеалам, які відстоювали свободу як найдорожчу цінність попередніх поколінь, невтомно боролися з чужоземними загарбниками, захищали свою національну гідність і честь, по-лицарськи служили рідній Батьківщині, будували власну національну державу. Для української молоді такими ідеалами стали І.Гонта, М.Залізняк, С.Наливайко, І.Трясило, П.Сагайдачний, І.Сірко, І.Богун, І Виговський, Б.Хмельницький, І.Мазепа.

Наш народ споконвіку плекав лицарські традиції  виховання. Із століття в століття на лицарських традиціях формувалася еліта нації, яка завжди боролася за свободу і незалежність України. Коли в значної частині наших співвітчизників занепадав дух, не вистачало сили волі, бракувало віри в свої сили і можливості перемоги над ворогом, тоді історична необхідність породжувала українське козацтво. Історія вчить, що ефективне те, що утверджує своє. А своє у нас – козацтво – спосіб життя вільної людини, яка із зброєю в руках захищала своє право на свободу.

Французький історик Шерер писав про українців так: «Ми бачимо батьків, що передали своїм синам почуття гордості бути незалежними й залишали їм у спадок саму тільки шаблю з девізом: «Перемогти або загинути!» Так, шаблями наші предки володіли краще, ніж пером, тому в історії згадки про героїчні діяння українців залишили іноземці, але хай краще пишуть вони про наші звитяги, аніж ми про їхні!

В сучасних умовах багато підлітків, юнаків і дівчат вибирають ідеал лицаря – високошляхетної, духовно багатої, морально чистої, мужньої людини. Такими лицарями української культури, науки і духовності були Я.Мудрий, В.Мономах, Т.Шевченко, М.Драгоманов, Б.Грінченко, В.Вернадський, М.Грушевський. «Український лицар живе для Батьківщини, він завжди був готовий віддати за неї своє життя. Найдорожче для нього – лицарська честь і слава… Про славу лицарську українець мріє ще з дитинства» (Г.Ващенко).

Немає ідеальних людей і не можна з будь-кого робити ідеал для молоді, але можна говорити про орієнтацію на моральні принципи, які сповідають козаки: відданість ідеї, любов до Батьківщини…

Вихована на лицарських традиціях, молодь заперечує рабську і напіврабську психологію, засуджує забуття людиною національної приналежності, зневагу до волелюбних заповідей дідів і прадідів, пасивність, слабодухість, невіру у власні сили, політичне прислужництво чужинцям.

У період розбудови й утвердження  незалежної України у громадському, шкільному і родинному житті нам потрібен насамперед культ лицарства. Наше завдання – відновити історичну пам’ять, виховати людину, яка здатна побудувати і саму себе, і своє гідне життя, і державу й тому ми за основу виховання вибрали ідеал лицаря – високошляхетної, духовно багатої, морально чистої й мужньої людини. Такими лицарями є наші перші сучасні козаки…

Козацька педагогіка існувала століттями. Ця система виховання формувала лицарів духу, незламних людей високого інтелекту – історично зумовленого типу українця, який завжди свято беріг заповіти батьків, дідів, прадідів, мудрого хлібороба, дбайливого господарника. Власне, виникнення її започатковано було раніше традиціями школи і бажанням самих дітей та їх батьків, а не тільки з “хотіння” заповнити вакуум у виховній роботі, що виник за останні роки. Заснована паланка ім.. Б.Хмельницького у листопаді 1997 року.

Організація має свой статут, структуру, пісню, а також: прапор, гімн.  За час існування паланки відбувались: походи, вивчення історії козацтва, його звичаїв, козацької педагогіки. Було проведено: свято «Бугогардівської ми Січі славні козачата”, “Козацькому роду нема переводу”, конкурс-змагання “Козацькі забави”,  “Посвята в козачата».

Положення про шкільну козацьку паланку та  класні козацькі братства та перевасла.

Козацька шкільна організація - масова самодіяльна козацька організація  дітей, підлітків та юні України, зміна й резерв Українського козацтва.

Повсякденною діяльністю козацької шкільної організації керує педагог-організтор школи.

Козацьке виховання козацька шкільна паланка ім.. Б.Хмельницького  здійснює в тісній єдності із Бугогардівською паланкою, у співдружності з сім’єю, разом з профспілковими, творчими, спортивними, оборонними та іншими громадськими організаціями й державними установами.

Головні завдання козацької шкільної паланки ім.. Б.Хмельницького - формування в родині, школі і громадському житті козака-лицаря, палкого патріота, мужнього громадянина Української держави, захисника рідної землі з яскраво вираженою українською національною свідомістю і самосвідомістю, світоглядом і характером, високою мораллю і духовністю.

Козацька шкільна паланка виховує в дітей любов до знань і відповідальне ставлення до навчання, прищеплює інтерес до науки й техніки, культури й мистецтва, сприяє їхньому всебічному розвиткові. Козацька паланка виховує в перевеслят, молодих козаках громадську активність і колективізм, вирощує їх свідомими патріотами України, чесними, сміливими, здоровими й життєрадісними.

Діяльність козацької шкільної паланки визначається такими головними принципами:

- суспільно-політичною спрямованістю у формі національно-свідомого ставлення до рідної Неньки-України, незалежної європейської держави;

- добровільністю вступу до паланки й активною участю в її справах;

- самодіяльністю перевеслят,  молодих козаків у поєднанні з педагогічним керівництвом;

- врахуванням вікових та індивідуальних особливостей;

- романтикою, зацікавленістю, грою в козацькому житті;

- безперервністю й систематичністю в діяльності козацької шкільної паланки.

Головні завдання паланки ім.. Б.Хмельницького, її вимоги до кожного козачати, молодого козака відтворено в Девізі, Урочистій клятві та Законах шкільної козацької паланки (Кодексу буття Українського козацтва).

1. Девіз, Урочиста клятва, Закони, символіка та ритуали.

Девіз козацької шкільної паланки.

Душу – Богові!

Життя – Батьківщині!

Серце – людям!

Честь - нікому!

Урочиста клятва кандидата до лав козаків.

 Я, вступаючи в козацьку республіку, перед лицем своїх друзів, перед рідною землею та пам’яттю звитяг козацтва, урочисто клянусь, що вивчатиму історію і традиції українського народу, буду готувати себе розумово, фізично і морально, щоб чесно і віддано служити українському народу в ім’я нашого становлення незалежності та процвітання. Клянусь! Клянусь! Клянусь!

Закони, за  якими  живе  козацька паланка.

Люби свою Батьківщину, материнську мову, неньку Україну. Шануй віру і звичаї свого народу.

Май свою національну і людську гідність, будь готовим захищати слабших, турбуватися про молодших.

Шляхетно стався до дівчинки, жінки, матері, бабусі; оберігай їх честь і гідність.

Слухай накази отамана, поважай старших та поради наставників.

Будь вірним українській національній ідеї, принципам української національної моралі і духовності.

Відстоюй повну свободу і незалежність особистості, народу, держави.

Кріпи свій характер і волю, будь терплячим і дисциплінованим.

Будь хоробрим і відважним, мужнім і невтомним.

Понад усе цінуй козацьку честь.

Будь лицарем до супротивника, зневажай жорстоких і лихих.

Будь ревним охоронцем рідної природи.

Бережи традиції Українського козацтва, охороняй пам’ятки історії  і культури свого народу.

Символіка та ритуали.

Паланка має прапор та хоругву,  прапори мають і всі братства і перевесла.  

У дні святкування Дня Українського козацтва та в інші державні свята козацька шкільна паланка проводить різні свята, лінійки на козацьку тематику.

Кожне перевесло та братство борються за право носити ім’я уславленого козацького ватажка, гетьмана, кошового, чиє життя - приклад для дітей.

До козацької паланки  приймаються діти у віці від 6 років і можуть перебувати у ній до 17 років.

Питання про прийом до козацької паланки ім.. Б.Хмельницького вирішується на зборі паланки в індивідуальному порядку відкритим голосуванням. Біля Державного Прапору України та Загонового прапору той, хто вступає, дає Урочисту обіцянку, кошовий вручає йому козацьку відзнаку.

2. Структура козацької шкільної організації.

В Могутненському НВК  створена Велика козацька рада, 7 козацьких братств і 4 загони перевеслят початкових класів. Найвищий орган паланки – Велика козацька рада. На чолі ради – кошовий, якого обирають раз у три роки старші братчики.

Рада - організатор життя паланки, вона планує роботу, дає і перевіряє козацькі доручення.

Братства формуються з класах  за принципом дружби, товаришування, спільних інтересів дітей. Кожне братство має свої атрибути, напрями діяльності, традиції, козацьку загонову пісню, девіз, примовку.

У братствах козачата оволодівають різноманітними вміннями й навичками, вчаться самостійно проводити козацькі справи, колективно працювати і цікаво відпочивати. Братство обирає старшого братчика.

Напрямки діяльності козацьких братств:

-  Вивчення історії козацтва;

-  Відродження і збереження народних традицій і обрядів;

-  Вивчення пісенного фольклору про козацтво;

-  Зберігання  та вивчення творів образотворчого мистецтва з історії козацької України;

-  Дослідження ролі спорту та фізичного виховання в житті козаків, використання його для власного фізичного розвитку.

Братство ім.. Івана Мазепи

Девіз:

Мої улюблені слова «Вітчизна»,

«Незалежність», «Воля»,

Я все зроблю аби була

В мого народу щастя й доля

Братство ім.. Максима Залізняка

Девіз:

Будем щиро шанувати

Прадавні криниці

Гетьманські поради,

Честь козацької громади.

Братство ім.. Петра Дорошенка

Девіз:

Дорошенко наш герой

За Україну стояв горою.

Братство ім.. Петра Калнишевського

Девіз:

Вставай хто живий,

В кого думка повстала.

Година для праці настала!

Братство ім.. Івана Богуна

Девіз:

Круточола наша доля,

Як вода вона тече.

Козаку найперше – воля,

Козаку найперше – честь.

Братство ім.. Івана Сірка

Девіз:

Щоб козацькому роду не було переводу,

Присягаємо на вірність Вітчизні і народу.

Братство ім.. Петра Сагайдачного

Девіз:

Гетьман Сагайдачний – слава України.

Кожен в братстві вдячний лицарю країни.

Братства мають гурти:

Правдолюби – юні історики, пропагандисти забутих і заборонених раніше сторінок національної історії, літератури.

Фольклористи – пошуковий загін скарбів усної народної творчості, дослідники народного побуту.

Добротворці – відповідальні за роботу з ветеранами війни і праці, пенсіонерами, людьми похилого віку.

Екологи – охоронці природи і учасники екологічного гуртка «Джерела».

Котигорошківці – відповідальні за спортивно-оздоровчу роботу.

Крім козачат в нашій паланці є загони перевеслят.

Перевесло «Незалежність»

Перевесло «Мужність»

Перевесло «Вірність»

Перевесло «Благородство»

Загони перевеслят працюють за такими напрямками:

-  «Батьківська криниця» - діти вивчають історію сім’ї, роду, краю, країни.

-  «Чарівна сопілка» - школярі вивчають усну народну творчість: пісні, казки, легенди, загадки, прислів’я, приказки, примовки, скоромовки, щедрівки тощо. Вони вчаться усвідомлювати своє українство змалку.

-  «Золоті руки» - учні вчаться працювати, приносити собі й людям користь, дапомагати батькам, бабусі, дідусеві, вчаться шанувати працю дорослих.

-  «Зайчики-грайчики» - діти проникають в таємниці народної гри, розучують ігри, розваги, розвивають фантазію, кмітливість, спритність.

-  «Матінка природа» - учні проводять уроки мислення на природі, досліджують її, здійснюють подорожі.

Виховання перевеслят є одним з найважливіших доручень  козацькій шкільній паланки.

Велика козацька рада - колективний наставник перевеслят, вона направляє до перевеслят братчиків і старших козачат для роботи за інтересами.

Рада паланки створює штаб роботи з перевеслятами.

Козацька рада  створює перевесла у  1-4 класах для підготовки молодших школярів до вступу в козацьку паланку. Козачата-наставники допомагають класоводам у проведенні виховних годин, влаштовують походи «Козацькими шляхами», опікуються малюками на перервах. Козачата допомагають перевеслятам добре вчитися, жити в дружбі й працювати в колективі,  привчають їх виконувати правила перевеслят.

Правила перевеслят (Кодекс лицарської честі і звитяги).

Шануй і маму і тата, завжди працюй завзято. Люби рідну країну, що зветься Україна. Турбуйся про молодших, жіноцтво поважай. Будь сильним, справедливим, скромним і правдивим і рідну Батьківщину завжди захищай.

За волю, за віру, за честь України я буду невтомно стоять до загину. Нехай небезпека чатує навколо, та друзів своїх я не зраджу ніколи. А недруги наші нехай пам’ятають - у чеснім бою козаки не втікають. Чи горе навколо, чи радість буяє, козак добрим людям завжди помагає.

3. Керівництво шкільною козацькою організацією.

Повсякденне керівництво козацькими шкільними організаціями, залучення й об’єднання зусиль широкої громадськості у вихованні перевеслят, молодих козаків - відповідальний і почесний обов’язок Українського козацтва.

 КОДЕКС ЧЕСТІ  КОЗАЦТВА

1. Душу - Богові! Кодекс лицарської духовності козацтва  

Дедалі більше політичних і культурних діячів, учителів, батьків звертаються до християнських моральних цінностей як найбільш стійких, універсальних, не підвладних політичній та ідеологічній кон'юктурі. Це означає, що сучасне українське суспільство поступово підходить до визнання й опанування етичних основ християнства, від яких воно було штучно відлучене протягом багатьох десятиліть і до яких у більшості людей навіть було сформовано різко негативне ставлення.

Ніхто не буде сперечатися, що Церква є носієм духовності. Так воно і є, адже те, чого навчають тут, спрямоване на забезпечення нашого духовного добробуту, і найперше гармонії нашого внутрішнього світу. Багато людей відвідують храми, вважають себе віруючими і повага до традицій та релігії свого народу стримує багатьох з них від хибних кроків. Свою роль тут відіграє і громадська думка, а тому людина буде намагатися жити і діяти так, щоб не було соромно перед людьми.

Лише розвинута моральність, лише прийняття абсолютних вічних норм співжиття допоможе у потрібну годину людині – вона не буде вагатися, втримається, не піде на умовляння, адже матиме приписи на всі випадки життя. А нагородою буде чисте сумління та гармонія внутрішнього світу…

Формування духовності як основної якості козака, визначення його духовних пріоритетів, обґрунтування системи цінностей, на яких має базуватися життя - основні напрямами нашої роботи з духовного формування козака-лицаря.

2. Життя - Батьківщині! Кодекс лицарської звитяги козацтва

Козак: готовий боротися до загину за волю, честь і славу України; нехтувати небезпекою, коли справа стосується життя рідних, друзів, побратимів, долі Матері-України; з презирством і ненавистю ставиться до ворогів, прагне визволити рідний край від чужих заброд-завойовників; уміє доводити наукову неспроможність ворожих ідей і теорій, спрямованих на послаблення Української держави, на приглушення національної свідомості і самосвідомості, та встановлення національної несправедливості і нерівноправності; здатний відстоювати в будь-яких обставинах життя рідну мову, культуру, мистецтво, духовні традиції, гідність і гордість свого та інших народів; виявляє героїзм, подвижництво в творчій праці і в бою в ім’я свободи і незалежності України; відстоює своє право бути господарем на рідній землі, володарем національних багатств, готовність нікому не давати на поталу своєї материзни і дідизни; здатний і готовий займатися постійно, в тому числі і в години можливого лихоліття, народотворчою і націотворчою діяльністю, будівництвом і зміцненням Української держави.                                                              

3. Серце - людям! Заповіді милосердя козацтва

Козак: готовий допомагати найслабшим, найбеззахиснішим – дітям, створювати умови для їхньої радості, попереджувати їхні страждання, замінювати їм у разі необхідності батька і матір, брата і сестру; всебічно допомагає сиротам, вдовам, бабусям і дідусям, турботливо ставиться до безпомічних, постійна їм матеріально підтримує; надає допомогу хворим, інвалідам, потерпілим від злих людей, стихійних сил природи; здатний до співчуття, жалю до людей, які потрапили в біду; готовий допомагати будь-якій людині, щиро розділити з нею журбу, страждання, горе, зробити все для того, щоб їй стало легше

4. Честь - нікому! Кодекс лицарської честі козацтва

Козак: любить батьків, вірний у коханні, дружбі, побратимстві, товаришуванні, ставленні до Батьківщини, рідного народу; готовий турбуватися про молодших, зокрема дітей, усіх літніх людей і людей похилого віку; підкреслено шанобливо ставиться до матері, дівчини, жінки, бабусі; виявляє непохитну вірність ідеям, принципам народної моралі, національним і загальнолюдським цінностям; відстоює свободу і незалежність особистості, народу, держави, єдність і соборність українських земель; прагне роботи пожертвування на будівництво храмів, навчально-виховних закладів, просвітних установ, пам’яток історії та культури; готовий проявляти принциповість і непримиренність до зла, аморальності і наступальність у боротьбі з ними; здатний цілеспрямовано й систематично розвивати фізичні і духовні сили, зокрема непохитну силу волі і непоборну силу духу, можливості свого організму, займатися самопізнанням і самовдосконаленням; уміє скрізь і всюди чинити шляхетно, виявляти доброчинність, лицарські чесноти, глибоку історичну пам’ять, національну гідність і гордість; турбується про розвиток національних традицій, звичаїв, обрядів, бережливо ставиться до рідної природи, землі, примножує її багатств; прагне внести якнайбільший особистий внесок у підвищення добробуту рідного народу, його матеріального і духовного рівня.

Ніщо не повертається в традиційних формах, час диктує свої. Не всі форми відповідають сучасності і в козацькій діяльності: нині інший тип виробничих відносин, побуту, потреб та свідомості. Але козацький дух не втрачає сили, енергії, цілеспрямованості. Тому не можуть не використовуватися такі принципи козацтва, як любов до сім'ї, роду і нації; до рідної природи, оселі, землі; дух лицарства і волелюбності, життєносний дух побратимства; дух особової, соціальної і національної самосвідомості, гідності та честі...

Козаче!

Душу – Богові!

Життя – Батьківщині!

Серце – людям!

Честь - нікому!

Нехай ці слова служать дороговказом для нас

Після нас не буде нас, а справи залишаться…