Для дітей

22.01.2021 р.

Виховна година «Єдина незалежна Соборна Україно моя»

День Соборності— свято України, що відзначається щороку 22 січня в день проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 року.

Так вже розпорядилась історія, що упродовж століть наш народ та землі України були розрізнені, належали до інших держав: Російської імперії, Польщі, Австро-Угорщини. Тож споконвічною мрією українців було об’єднання розрізнених частин України в єдину землю однієї держави. Західноукраїнські землі входили до складу Австро-Угорщини, але, на відміну від східних земель, тут українці мали ряд політичних свобод і всебічно розвивали культурне та громадсько-політичне життя.

І ось настав день, за який українці боролись упродовж багатьох століть. Уранці 22 січня біля святої Софії було велелюдно. Вхід з Володимирської вулиці прикрашала тріумфальна арка з гербами історичних земель України. Під звуки оркестру крокували військові підрозділи. «Віднині зливаються в одно віками відділені одна від одної частини України – Галичина, Буковина, Закарпаття і Придніпрянська Україна – в одну Велику Україну…

З того часу вже стали марними спроби наново поставити той штучний кордон. І в цьому велика заслуга творців Акту Соборності 22 січня 1919 року.

Таким чином, вперше за шістсот років був зроблений серйозний крок до об’єднання більшості етнічних українських земель в єдину державу.

Ось як описував ті події один із учасників: «Живий ланцюг справив на мене неповторне враження. Народ був у надзвичайному піднесенні, навкруги дзвеніли патріотичні пісні. Раз у раз лунали здравиці на честь українського народу. Над головами у височині витав дух свободи». День Соборності України почали відзначати на державному рівні з 1999 року, коли був підписаний відповідний Указ Президента України. Згідно з цим документом 22 січня – день, коли був проголошений в 1919 році Акт Злуки, встановлено Днем Соборності України.

18.01.2021 р.

Виховна година «Водохреща. Історія та традиції»

Січень - перший місяць року й найсуворіший місяць зими. Саме на цей місяць припадає найбільше свят, що позначені особливою поетичністю. В одній з колядок мовиться: Та прийдуть до тебе три празники в гості: що перший же празник - святеє Рожество, що другий же празник - святого Василя, що третій же празник - святе Водохреща.

Протягом усіх Різдвяних свят, які тривали два тижні - від Різдва (7 січня) й до Водохреща (19 січня), у кожній господі тричі варили кутю - багату, щедру й голодну.

Напередодні Водохреща робили хрестики із соломи та чіпляли біля вікон, обіч віконних рам і дверей. Вони виконували роль оберегів від нечистої сили, котра у дні свят уважалась особливо небезпечною.

Урочиста й найтаємніша частина свята починалась опівночі - службою Божою в церквах. Перед світанком уся процесія йшла до річки святити воду. Заздалегідь парубки й дорослі чоловіки вирубали на льоду великого хреста, витягали з води, тут же, на льоду, установлювали його, обливали буряковим квасом (він фарбував лід у малиновий колір). Поруч установлювали також вирубані з льоду престол, вівтар, інші церковні оздоби. Після відправи священик освячував воду, тричі занурюючи в ополонку хреста та прихиляючи до води запалену свічку, а тоді кропив освяченою річковою водою всіх присутніх, вітав зі святом. Тут хлопці випускали з рук принесених із собою голубів.

Освячену воду люди набирали у принесений із собою посуд. Потім найсміливіші юнаки купались в ополонці.

Удома кропили цією водою хату, хлів, двір, худобу. Освячена на Водохреща вода вважалася цілющою, її зберігали за образами й використовували для лікування хвороб, при засіванні поля тощо. Зберігали також і свічку, що горіла біля води.

Хрещення Господнє

Насправді хрещення Ісуса Христа відбулося через тридцять років після Різдва.

Ви вже чули про те, що Різдво святкували навіть язичники.

Хрестив його чоловік на ім'я Іоанн. Іоанн Предтеча жив у пустелі, носив одяг з верблюжої шерсті та весь час проводив у молитві. Їв він дуже мало. Бог велів йому йти на річку Йордан і сповістити людям про те, що скоро з'явиться Спаситель. Він говорив: «Покайтеся! Христос уже на землі!». Хто його слухав, того Іоанн хрестив у річці Йордан. Тому його християни називають Іоанном Хрестителем.

Коли Ісусу Христу сповнилося тридцять років, він також прийшов з міста Назарета до пророка хреститись. Іоанн Хреститель знав, що Христос ніколи не робив гріхів і саме він є Спасителем. Тому він став утримувати його: «Мені треба від Тебе хреститись, а не Тобі від мене».

Але Ісус Христос наполягав на хрещенні не тому, що це Йому потрібно, а для того, щоб освятити воду та зробити її джерелом освячення людини: «Допусти це тепер, тому що так належить виконати всю правду». І хрестився. Коли ж він виходив з води, небо відкрилось, і Дух Святий у вигляді голуба зійшов на Ісуса Христа. А з неба пролунав голос Бога Отця: «Це - Син Мій улюблений, в Якому Моє благовоління».

З тих пір і до наших часів у пам'ять про хрещення Ісуса Христа 19 січня ми святкуємо Водохреща. У церкві, а також на річці чи на озері після молитви віруючих Бог освячує воду, як колись освятив її Ісус. Свята вода, якщо з вірою прийняти її, допомагає хворим і здоровим, дає сили та зціляє від хвороб.

Хрещення - це дуже важливий день у житті. Людина немовби знову народжується на світ. Людська душа отримує від Бога благодать, силу творити добро і стає ближчою до Бога. Після хрещення в людини починається нове життя. Бог допомагає їй у всіх добрих справах. А ми самі також намагаємось творити добро, виконувати Божі Заповіді.

Бесіда БЖ «Переохолодження, обмороження. Ознаки, перша медична допомога, профілактика»

Вплив на організм низьких температур, особливо якщо погода вітряна і волога, обумовлює ризик переохолодження й обмороження. При цьому наступає розлад кровообігу, спочатку шкіри, а потім і глибше-розташованих тканин, після чого настає їх омертвіння.

Спочатку потерпілого морозить, потім з'являються в'ялість, втома, сонливість, дрімота, яка переходить у глибокий сон, під час якого слабнуть дихання та серцева діяльність, що може призвести до смерті. Температура тіла падає нижче 36°С. Після відчуття холоду з'являються поколювання, оніміння на місці пошкодження. Відморожена частина тіла стає блідою, холодною та нечутливою. Більше 90% всіх відморожень припадає на пальці ніг і рук, ніс, вуха та щоки.

За глибиною ураження розрізняють обмороження 4-х ступенів:

І ступінь - шкіра стає блідою

ІІ ступінь - з'являються пухирі, шкіра навкруги них має синювато-червоний колір.

ІІІ ступінь - часткове змертвіння м'яких тканин.

IV ступінь - поряд із змертвінням м'яких тканин настає змертвіння кістки.

ПЕРША ДОПОМОГА

 Дії при наданні першої медичної допомоги відрізняються в залежності від ступеню обмороження, стану загального охолодження організму людини, її віку та наявних хвороб.

Перш за все необхідно припинити дію охолодження, зігріти кінцівки для відновлення кровообігу в уражених холодом тканинах із метою попередження розвитку інфекційних ускладнень. Чимскоріш слід доправити постраждалого до найближчого теплого приміщення, зняти з нього взуття, верхній одяг, шкарпетки та рукавички. Одночасно з проведенням заходів першої черги треба викликати швидку медичну допомогу для проведення кваліфікованих заходів щодо рятування постраждалого.

Не потрібно розтирати уражених снігом, тому що кровоносні судини верхніх та нижніх кінцівок можуть постраждати. Не можна застосовувати швидке зігрівання обморожених кінцівок біля багаття, безконтрольно застосовувати грілки та інші джерела тепла, тому що це погіршує перебіг обмороження.

Зігрівання можна проводити за допомогою теплих ванн. Температуру води слід поступово підвищувати з 20°С до 40°С протягом 20-30 хвилин. При цьому кінцівку необхідно ретельно відмити милом від бруду. Після ванн та розтирання пошкоджену частину тіла необхідно висушити (протерти), закрити стерильною пов'язкою та тепло укутати. Відморожені ділянки тіла не можна змазувати жиром і мазями. При будь-якому ступені відмороження необхідно звернутися до лікаря.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ВІДМОРОЖЕНЬ

1. Одягатися та взуватися необхідно відповідно до температури повітря та погоди, одяг та взуття повинні бути теплими та сухими, бажано з натуральних матеріалів. Взуття (в т. ч. чобітки, лижні черевики, черевики з ковзанами) повинно бути вільним, щоб не здавлювати тканини і не порушувати кровопостачання нижніх кінцівок. Для взуття треба використовувати повстяні устілки, одягати шерстяні шкарпетки.

2. Відкриті частини обличчя та голови (вуха, підборіддя, щоки, ніс) необхідно періодично перевіряти для попередження відмороження.

3. Необхідно відмовитись від перебування на холоді у нетверезому стані.

4. Необхідно уникати тривалого перебування у холодних сирих приміщеннях та роботи на відкритому повітрі у холодну погоду з підвищеною вологістю повітря.

5. Не варто виходити на вулицю спітнілими та слід уникати надмірних фізичних навантажень.

6. Рекомендується вживати гарячі їжу та напої.

11.01.2021 р.

Виховна година «Старий Новий рік та Щедрий  вечір. Історія свята Щедрого вечора» 

Українські зимові свята одні з найбільш яскравих, веселих і самобутніх.

Напередодні Старого Нового року (у ніч з 13 на 14 січня за новим стилем) відзначають Щедрий вечір. Безумовно, що у цьому святі ми знаходимо залишки дохристиянських традицій.

Християнська церква 13 січня відзначає день преподобної Меланії. У сучасній народній традиції ці два свята об’єдналися. Тепер вони називаються Щедрий вечір і свято Маланки.

Свято Маланки — покровительки молодих дівчат — увійшло в календар українців десь у середині ХІІІ століття. Більш того, самі святкування та обряди асимілювали із язичеськими різдвяними обрядами, пов’язаними із богинями домашнього вогнища і опікунками жінок.

Зимовий день короткий. Незадовго по обіді починає темніти і молодь збирається на забаву. Архаїка Щедрого вечора — ніби двері у інший світ, які от-от зачиняться, якщо не запам’ятати пароль — українські щедрівки та колядки. 

Але українська народна пісня «Щедрик» в обробці М. Леонтовича стала відомою на весь світ, перекладена багатьма мовами і виконується у різних країнах світу на різдвяні свята.

На Щедрий вечір родиною сідали за стіл, молилися, приготувавши дев’ять основних страв, відмінних за своїм складом у різних місцевостях, але обов’язково була присутня кутя, пироги та узвар. Пироги на Щедрий вечір пекли у печі або смажили на олії. У великі миски їх накладали гіркою як символ достатку родини.

Родина приймала щедрівників великих і малих, вітала з іменинами Меланок, в ХІХ — на початку ХХ століття в Україні це ім’я дуже популярне, і опівночі зустрічала Старий Новий рік, бажаючи одне одному щастя, здоров’я на многії літа або хоча б на наступний рік.

14 січня, через тиждень після Різдва Христового, увесь християнський люд святкує Новий рік за старим стилем. Тому в народі це свято називають Старий Новий рік. Напередодні свята у церквах відправляється вечірня служба, під час якої згадують імена тих, хто народився чи помер минулого року.

Звечора хлопці готують суміш із добірного зерна і насипають у торби, аби на завтра рано-вранці іти засівати. А вранці йдуть до сусідів, родичів та по селу посівати. Господарі зерно після посівання збирають і висипають курям «щоб краще неслися».

У перший день Нового року до всього уважно придивляються, усе помічають і намагаються спрогнозувати майбутній рік. В українців є багато прислів’їв і приказок на цю тематику:

Інієм вкрилися дерева — чекай на врожай зернових, а ясний погожий ранок — на рясний урожай садовини.

Ясна місячна ніч проти Нового року — щастя прийде у кожну родину.

Як буває на Новий рік, то так буде й цілий рік.

Уночі перед Новим роком треба спати без подушок, щоб голова цілий рік не боліла.

Не плач на Новий рік, бо увесь рік проплачеш.

Якщо щедрувати прийдуть першими дівчата, то у вівці народиться ягничка, а у корови — теличка, а якщо хлопці, то баранчик і бичок.

Коли під Новий рік добрий сніг, то сій гречку.

Коли під Новий рік небо в зірках, буде урожай грибів.

На Новий рік погода — буде в полі урода.

Перший день Нового року співпадає із святом Василя. Як правило, якщо у родині є Василь, то усі з’їжджаються до іменинника на святковий обід. Багатий стіл, весела розмова та різні зимові забави супроводжують це свято. А ще коляди із щедрівками, вистави самодіяльних акторів із Маланкою та Козою справді роблять цей день неповторним та чарівним, наповненим українською поетикою різдвяних свят.

Бесіда БЖ «Безпека на льоду»

 Зима - чудова пора відпочинку на льоду. Скільки радощів вона приносить! Забави на ковзанах, лижах, санчатах! Тому усі ми із задоволенням зустрічаємо цю пору року, іноді забуваючи про небезпеку, яку може приховувати лід, а саме тонкий лід.

        Щоб ні з ким не трапилося лиха, потрібно обережно поводитись на льоду. Найбільш небезпечна крига – перша та остання, адже така крига ще надзвичайно тонка, неміцна і не витримує маси навіть маленької дитини .

         Ця інформація досить цікава:

лід блакитного кольору - найміцніший, а білого - значно слабший.

        Для однієї людини безпечним вважається лід синюватого або зеленуватого відтінку, товщиною більшою за 7 см.

         Для групи людей безпечним є лід товщиною не менше, ніж 15 см. При пересуванні декількох людей по льоду треба йти один за одним на відстані. 

        При масовому катанні на ковзанах лід має бути товщиною не менше, ніж 25 см. 

        Перш ніж ступити на лід водоймища, дізнайся про товщину льодового покриву за допомогою довгої загостреної палиці (плішні) чи іншого подібного предмета, але обов'язково легкого, який ти вільно можеш тримати в руці.

          Ніколи не перевіряй товщину льоду ударами ніг! 

Основні правила поведінки на водоймах взимку:

       У жодному разі не можна виходити на тонкий лід та перевіряти його міцність ударом ноги, а обов’язково використовувати для цього палицю. Не можна також стрибати та бігати по льоду, збиратися великими групами на одному місці. Знайте, що зараз, на початку зими, небезпечною є середина водоймища, а в кінці зими - прибережні ділянки.

 Отже, будь обережним, не ризикуй своїм життям!

                    Не виходь на лід без дорослих!

А якщо вам раптом доведеться стати свідком нещасного випадку, телефонуйте до служби порятунку «101».

Перегляньте відео «Безпека на льоду! ЗНВК №70» (автор РМК, відділ освіти Комунарського району)

30.12.2020

Інструкція з техніки безпеки на зимові канікули

Правила безпечної поведінки під час зимових канікул

Поведінка на дорозі

Взимку дороги особливо небезпечні, оскільки випадає сніг і засипає їх. Від морозу сніг замерзає і дорога робиться особливо слизькою, як каток. Тому їх треба посипати піском, щоб відбувалося зчеплення коліс з дорогою, тобто тертя. Але дорогу посипали, а сніг іде й іде, дорога знову робиться слизькою. Машинам треба їхати, їх заносить на поворотах так сильно, що може крутити навколо своєї осі, як карусель. У таких випадках найчастіше трапляються ДТП з важкими наслідками. Водієві важко впоратися з керуванням. Тому взимку треба бути особливо обережним. А це означає, що не можна ковзатися на тротуарі, а тим більш на проїжджій частині дороги. Машину на слизькій дорозі зупинити неможливо. Гальмівний шлях транспортного засобу на слизькій дорозі збільшується у два - три рази. Хоч на колеса одягають зимову гуму з шипами, яка поліпшує зчеплення з дорогою, але це мало допомагає, коли дороги слизькі. Ви - пішоходи. Тому подумаймо разом, як вберегти себе від ДТП. Почнемо з того, що взимку треба бути особливо уважними на дорозі.

Правила поведінки на вулицях і дорогах у зимовий період

• Коли ви рухаєтеся по тротуару, то не поспішайте, не біжіть, бо можете посковзнутися і впасти.

• Ніколи не ковзайтеся, щоб не збити інших людей, які рухаються поруч, а ще тому, щоб не виїхати на проїжджу частину, бо це дуже небезпечно.

• Не ходіть близько біля краю тротуару, щоб вас не зачепила машина, яка випадково втратила керування

• При переході дороги будьте особливо пильні. Переходьте її лише на переході й уважно придивляйтеся, щоб не було поблизу машини. Або тоді, коли транспортні засоби вже зупинилися.

• Ніколи не перебігайте дорогу навіть коли немає транспортних засобів, бо по слизькій дорозі бігти небезпечно.

• Не катайтеся на ковзанах по тротуару чи дорозі - це небезпечно.

• Ніколи не чіпляйтеся до транспортних засобів, щоб прокататися з «вітерцем». Це приведе до тяжких трагічних наслідків.

• Ніколи не спускайтеся з гірки на санчатах або лижах з тієї гірки, що веде на дорогу.

• Залізниці взимку також небезпечні, адже скрізь слизько. Якщо виникає потреба перейти залізничну колію, то будьте уважні.

• Не грайтеся в рухливі ігри поблизу проїжджої частини. Не штовхайтеся, щоб не потрапити під колеса автомобіля.

• Коли чекаєте на зупинці громадський транспорт, ніколи не ставайте на край тротуару, тому що можете посковзнутися самі або ненароком хтось може штовхнути вас, і ви потрапите під колеса.

• Поводьтеся на вулиці та зупинці культурно, чемно, адже соромно бути невихованим.

• Обходьте транспортні засоби дуже уважно, коли обмежена чи недостатня видимість. • Зимова дорога криє в собі небезпеку, тому зосередьте на ній всю увагу.

Вибухонебезпечні предмети

• До виявлених вибухонебезпечних предметiв нi в якому разi не можна торкатись, перекладати, розряджати, зберiгати;

• забороняється використовувати снаряди для розведення вогню;

• не можна збирати, здавати снаряди в металобрухт; • виявивши вибухонебезпечнi предмети, необхiдно термiново повiдомити мiлiцiю, школу, вiйськкомат.

Правила протипожежної безпеки

• дотримуйтесь правил протипожежної безпеки пiд час встановлення ялинок, пiд час проведення новорiчних свят;

• гра з вогнем - одна з причин пожежi;

• Категорично забороняється зривати петарди та запускати салюти без нагляду батьків!

Правила поведiнки на кризi

• Не виходьте на кригу, мiцнiсть якої вам невiдома;

• не виходьте на кригу пiд час льодоходу, весняної вiдлиги, снiгу i сильних перепадiв температури повiтря;

• не збирайтесь на кризi великими групами;• не заїжджайте на лижах з крутого берега на неперевiрену кригу.

Правила поведiнки при користуванні електричними приладами

При користуванні електричними приладами не можна:

- залишати без догляду ввімкнені прилади;

- ставити під розеткою електронагрівальні прилади, бо контакти розетки можуть перегрітися;

- вмикати у розетку декілька приладів одночасно;

- торкатися оголених місць при порушенні електропроводки або оголенні електричного проводу, поломці розетки;

- вмикати несправні електричні праски, самовари тощо;

- стукати по екрану телевізора, що згас, він може зайнятися або вибухнути; телевізор необхідно негайно вимкнути.

При користуванні нагрівальними приладами не можна:

- вмикати їх через трійник та розміщати під розетками;

- накривати, адже прилад перегрівається;- використовувати у тривалому режимі.

Правила безпечного користування побутовими газовими приладами.

Гази, і особливо продукти їх згоряння, спричиняють отруйну дію, тому треба дотримуватися особливої обережності. Необхідно провітрювати приміщення, де є газові прилади.

Забороняється:

-- користуватися газовими колонками при відсутності тяги;

-- відкривати кран газопроводу, не перевіривши, чи закриті всі крани газової плити;

-- стукати по кранах, пальниках твердими предметами;

-- сушити речі над газовою плитою.

Почувши запах газу, перекрийте кран газопроводу і зателефонуйте 04.

Дії населення при виявленні запаху газу.

Якщо ви виявили запах газу в приміщенні, то дотримуйтесь наступних правил:

-- не вмикайте електрику;

-- не запалюйте сірники;

-- не паліть;

-- провітріть приміщення;

-- перекрийте крани газоподачі;

-- викличте аварійну бригаду за номером 104.

Будьте обережні: запобігайте утворенню іскор у будь-який спосіб, адже це може призвести до загоряння газу та його вибуху!